Інформація про твір
Темою полотна «Поля № 3» (полотно, олія, 1993 – 1994, до колекції ХОХМ подаровано автором у 1997 році) є сірий колір. Він лягає на полотно горизонтальними мазками, утворюючи м’які градації, ледь помітні переходи від більш насичених до висвітлених смуг. Ця частина здається нам спокійною, застиглою, нерухомою. Темна горизонтальна лінія ділить полотно на дві частини. А у нижній – рельєфні нашарування фарби з вкрапленнями чорного кольору нанесені не лише горизонтально, а й у різних напрямках. Це порушує монотонну розміреність верхньої частини, надає композиції певного динамізму, створює відчуття, що тут щось відбувається або може відбутися – простір сповнений прихованого життя.
Власне, натяк на пейзажний мотив закладений в назві твору самим автором: ввижаються порожні зимові поля, заціпенілі в очікуванні весни.
Лише митець здатний у буденних речах побачите те, на що інша людина навіть не звертає увагу. «Усе з’являється саме по собі. Наприклад, якось потрібно було виправити пошкоджене полотно, я заклеїв його марлею, зверху почав писати фарбами, виникли додаткові фактури, вони потягли за собою об’єми…Або щось ремонтував у майстерні, взяв дерево, з нього почав робити рельєф…Життя веде тебе в потрібному напрямку, дає тобі підказки, потрібно тільки їх побачити й скористатися ними…Я взагалі не відкриваю нічого нового, матеріал є вторинним, можна працювати будь-чим – фарбами, вугіллям, кремом для взуття…».
Полотно, олія. 120 × 135