Інформація про твір
До образності періоду дохристиянської доби звертається Яків Булавицький у творі «Слов’янський ідол» (полотно, олія, 1991, до колекції ХОХМ передано Дирекцією художніх виставок Міністерства культури України у 1992 році). На той час художнику було лише 18 років, проте роботу не можна назвати незрілою, чому, окрім обдарованості митця, вочевидь сприяє проведене у майстерні батька дитинство та навчання у легендарному Одеському художньому училищі.
Переливи золотаво-бронзової гами пастозного, декоративного живопису відсилають до скарбів давнини, вкритих шляхетною патиною. Булавицький ретельно і продумано «тче» поверхню полотна, щільно заповнюючи її стилізованою під архаїку символікою та орнаментикою – Сонце-колесо, корова, кінь, квіти, ритуальний стовп із чоловічим обличчям, ромбовидні, хвилясті та зубчасті графеми. Проте зображення ідолів і знаків не є застиглими у часі і просторі. Завдяки незвичним ракурсам і масштабуванню майже всі зображені істоти ніби намагаються здійснити рухи, ожити. Із образного ряду виокремлюється зображення однієї пташки, яка впадає в око через світліші зеленувато-жовті відтінки та більш реалістичний стиль зображення. Вона наче намагається вмоститися, як на гнізді, серед прадавніх образів. Цей символічний зв’язок сьогодення і минувшини, тяглості традицій важливий для молодого митця.
Полотно, олія. 90 × 100
