На
зламі

Визначні події 1980–1990 років пов’язані із суспільно-політичними трансформаціями та карколомними змінами у художньому процесі України. Наш міжмузейний проєкт фокусується на українському живописі цього винятково динамічного часу всеосяжного оновлення, якому притаманні образотворчо-стилістичне різноманіття та проблемно-тематична множинність сенсів.

Експозиція проєкту побудована за хронологічним методом: як час веде нас крізь життя, так і живописні твори з’являються у часовій послідовності. Тут умисно проігноровано приналежність до мистецьких угрупувань, осередків або певної ієрархії.

Пропонуємо зануритись у вир пошуків нової художньої мови і змістів, розширити усталену мистецьку географію та повернути в обіг імена мисткинь і митців бентежно-буремних 1980–1990-х.

Багаторічна проблема із музеєфікацією мистецтва цього періоду в Україні стала не менш впливовим фактором щодо експозиційних рішень. Впродовж останніх 35 років не було створено національного музею сучасного мистецтва, не розроблено методології колекціонування і не систематизовано знання про нову культурну спадщину. Виставковий простір є наочним свідченням надбань і лакун у процесі музейного колекціонування живопису кінця минулого століття.

ХОХМ впродовж своєї 40-річної діяльності формує цілісну колекцію мистецтва 20–21 століть — живопису митців і мисткинь з Києва, Львова, Миколаєва, Одеси, Полтави, Сум, Тернополя, Хмельницького, Ужгорода. Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х активно формувалась і колекція СОХМ: у ній представлені ранні твори учасників київських угруповань «Живописний заповідник» і «Паризька комуна», сумського, львівського, закарпатського, харківського та полтавського осередків, а також полотна легендарних Седнівських пленерів кінця 1980-х.

Ідея об’єднати фахові й колекційні ресурси двох музейних інституцій виникла з прагнення глибше дослідити й ширше показати живопис періоду історичного переходу від совєцької тоталітарної системи до демократичної суверенної держави — мовою мистецтва, яка транслює пам’ять про переламний час.