Зал №4
Ізоморфізми
Виставка живопису, графіки та скульптур сім'ї Школярів
18 Травня 2023 - 20 Серпня 2023

Відома теза Йозефа Бойса (німецького митця, одного із ключових теоретиків постмодернізму) про те, що «Кожна людина – художник» − яка унаочнює концепт сьогоднішньої виставки, уже більш ніж пів століття викликає гарячі дискусії. А все тому, що питання про те, хто такі митці та що таке мистецтво загалом, майже риторичні. Насправді ж, Бойс вважав, що художником може бути не тільки людина з мистецькою освітою та щиро вірив, що лише через творчість можна пізнати свободу і самого себе.

Сьогоднішні експоненти теж вважають мистецтво основою свого життя.

Три різні людини, які ділять між собою спільний простір, побут, ба, навіть більше – спільне прізвище, працюють із різноманітними формами мистецьких практик, та, попри розбіжності у методології, невипадково лишаються подібними у своїй жазі до пізнання життя та постійній потребі творити.

Сім’я Школярів добре відома не лише у мистецькому середовищі нашого міста, а й далеко за його межами. Кожен з них – яскрава особистість та індивідуальна творча одиниця з різним бекґраундом, проте схожою метою − пізнавати життя та мистецтво у максимально креативний спосіб. Саме тому їх майстерня є творчою лабораторією та місцем для творчих експериментів. Здається, тут можна відшукати всі можливі види художнього висловлювання: живопис, графіку, колаж, асамбляж, інсталяцію та різноманітні об’єкти, над якими митці працюють у різних техніках і манерах. Та, незважаючи на творчі відмінності, всі разом вони створюють міцний симбіотичний зв’язок, який допомагає їм доповнювати один одного та стійко переносити всі життєві курйози. Власне, саме цим і інспірована назва виставки.

«Ізоморфізми» − поняття, витоки якого сягають вглиб багатьох наук. Та ми  зупинимося на дуже загальному, а тому зрозумілому для кожного − це наявність подібності у різних об’єктів. Про цю подібність та розрізненість і поговоримо докладніше.

   Марина Шавиріна-Школяр – мама. Естетка, художниця, фотографиня, викладачка мистецьких дисциплін. Основи її творчого методу – лаконічність, шляхетна образність, насичена емоційність. Невтомно шукає нові форми та експериментує з фактурами. Працює переважно з маленькими форматами.  Наполеглива та дуже працездатна. Якось дала собі слово щодня створювати один портрет і робила це впродовж 50 днів поспіль. До того ж, це не просто портрети у звичному розумінні. Змішуючи між собою традиційний підхід, ілюстративність та абстрактність у процесі їх виконання, створені образи все ж, залишилися анонімними і дещо незавершеними. У інших серіях робіт значну увагу приділяє поетичним і виразним деталям: світлу, нюансам, контрастам. Та найголовнішими для художниці є емоційність, символічність та внутрішня свобода. А також гарний настрій.

   Сергій Школяр – тато. Один із тих, хто впевнено розвиває свою майстерність в багатогранній площині постмодернізму. Бунтар та винахідник. Більшість його образів народжується під час роботи над формою. Саме форма та її зміни є першоосновою та рушійною силою творчості митця. Сергій звертається до гротеску, алегорій та парадоксального сполучення форм. У різний час головними героями його робіт ставали міфічні істоти з класичних епосів або ж дивні персонажі, наділені людськими здібностями та емоціями. На особливу увагу заслуговує авторська техніка та матеріали, за допомогою яких створено роботи – стара кватирка, знайдена на смітнику, яка стала оригінальною рамкою,  використані фільтр-пакети для кави, які слугують тлом для ілюстрацій чи шкірки цитрусових, яка в умілих руках митця перетворюється на емоційну маску чи дивне лице. І всі ці провокації заради того, щоб показати, що мистецтво цікаве, коли воно різне: провокативне, не зручне, не те, яке дає відповіді, але те, що ставить запитання і вимагає постійного самовдосконалення.

   Ілля Школяр – син. Юний вік художника аж ніяк не в’яжеться з його іронічним та мудрим сприйняттям світу. Найважливіші навички, що стосуються мистецтва, Ілля отримав від батьків, які вирішили не відправляти сина до художньої школи, щоб там не загубилася його індивідуальність. Адже головними персонажами творів Школяра-молодшого є дивакуваті люди та фантастичні істоти, які живуть своїм власним життям, потрапляють у дивні історії, але неодмінно викликають емпатію. Найбільше на творчість юнака надихають книги, ну, і, звісно, батьки, які лишаються не лише головними глядачами, а й критиками. Саме вони були ініціаторами створення артбуку «Просте не означає складне», який є своєрідним підлітковим щоденником та розповідає про нові відкриття і захоплення хлопця в різний час. Твори Іллі, зазвичай, містять порцію доброго гумору, адже за словами Сергія Школяра, якою б цікавою не була ідея, хороший жарт та іронія завжди її удосконалять.

 

Ізоморфізми [від гр. isos – рівний, подібний; morphe – форма] − 1) в мінералогії здатність хімічних елементів заміщувати один одного в кристалічних ґратках мінералу без зміни його структури; 2) в точних науках − тип відносин рівності систем (множин), коли між їхніми елементами існує (або може бути встановлена) однозначна відповідність; 3) у лінгвістиці – невипадкова подібність, паралелізм у будові якісно відмінних одиниць мови.