«Верым! Можам! Переможам!»
Під таким гаслом проходить хвиля мирних демонстрацій у Білорусі, за якими стежить весь світ. Неймовірно швидкий та непередбачуваний плин подій інтегрується у творчість найчутливіших осіб, серед яких відомий білоруський художник і дизайнер, що має успішну багаторічну мистецьку практику, любов земляків і міжнародне визнання – Володимир Цеслер.
Маючи активну громадську позицію, він став членом Координаційної ради із забезпечення трансферу влади (2020). Висловлюючи власну думку з приводу подій, що відбуваються в країні, Володимир Якович опублікував на персональній сторінці в соціальній мережі Facebook новий варіант білоруського герба. На ньому у вигляді сонця і променів, що розходяться, перед глядачами постала решітка, за якою – контур республіки. Також в соцмережах живописця з’явився пост зі свастикою, в якому проводиться паралель між сьогоднішньою владою в Білорусі та діями злочинного нацистського режиму. Цей вчинок стурбував друзів художника, які вважали, що тепер його безпека під загрозою. Тому художник виїхав з країни 21 серпня 2020. В онлайн-інтерв’ю В. Цеслер повідомив, що йому ніщо не загрожує, і висловив надію на швидке повернення на батьківщину. Втім, досі перебуває в еміграції.
Плакати Володимира Цеслера – гостросоціальні: траурні стрічки, обгорнуті навколо державних символів; очікування швидкого завантаження останніх «трьох відсотків» нової Білорусі… Художник не заграє зі своїми опонентами, а вдається до нищівної критики. Його ідеї цілком відображають рішучу налаштованість білорусів довести свою справу до кінця.
Жанр плаката, з яким митець працює вже не одне десятиліття, весь час трансформується – він вже далеко відійшов від функцій афіші, став складним і багатошаровим, з’явилась безліч способів його створення. Головними якостями сучасного плаката є його сьогоденність, терміновість і палка актуальність. Справжній плакат не демонструється зараз на вулицях. Натомість існує і процвітає у художніх майстернях, на тематичних бієнале, та звичайно там, де зараз важко приходиться цензурі, – у віртуальному просторі.
Досить символічно, що відкриття виставки відбувається між двома державними святами: День Конституції України та День Незалежності Республіки Білорусь. Адже, вони обидва пов’язані з дотриманням прав та свобод людини та громадянина – одним з найважливіших пріоритетних принципів кожної незалежної держави. Права і свободи людини та громадянина є невідчужні (права), оскільки становлять складову частину особистості, є її правовим надбанням, а тому людина як соціальна істота, що позбавлена прав, не тільки безправна у вузькому юридичному розумінні, але й не може бути особистістю, бо не має можливості для задоволення своїх потреб та інтересів. А в державно-організованому суспільстві правова характеристика особи покликана відігравати вирішальну роль, оскільки права і свободи людини та громадянина визначають найважливіші аспекти життєдіяльності людини у її відносинах з суспільством і державою. Держава не дарує прав людині, а тому не може їх і відібрати Держава, що порушує або обмежує права людини, має нести за це відповідальність.
Довідково
Володимир Цеслер народився 1951 року в Слуцьку (Білорусь, Мінська область).
Уже в дитинстві він проявляв талант до малювання. Родина вирішила віддати сина в ізостудії Міського будинку піонерів і школярів, де той займався під керівництвом педагога Володимира Садина.
1980 року закінчив відділення дизайну Білоруського театрально-художнього інституту (нині Білоруська державна академія мистецтв). Працював у сфері книги та реклами. З кінця 70-х – в тісному творчому тандемі з Сергієм Войченком (1955-2004).
Член Білоруської спілки дизайнерів та Білоруської спілки художників.
Популярність здобув як художник-плакатист.
Зараз працює в різних напрямках: плакат, артоб’єкт, живопис, скульптура, графіка, реклама, промисловий дизайн і т.д.
Володар багатьох нагород міжнародних конкурсів, бієнале та фестивалів.
Роботи митця вирізняються епатажем, іронічністю, що дозволяють поглянути на звичні речі під іншим кутом.
З історії плаката
Плакат – (оголошення, афіша, від plaquer – наліпити, приклеювати) – помітне, як правило великоформатне зображення, яке супроводжується коротким текстом, зроблене в агітаційних, рекламних, інформаційних або навчальних цілях. В іншому значенні – різновид графіки. Плакат сприймається як зведене в чітку візуальну формулу повідомлення, призначене сучасникові для висновків і конкретних дій. Дана формула відображає певний рівень графічного дизайну та інформує про предмет комунікації.
Плакатний жанр зародився ще в 16 ст., коли в Європі розвивалося книгодрукування та отримало популярність графічне мистецтво. Ці способи друку почали використовувати, виготовляючи афіші. Згодом, у результаті еволюції від шрифтових афіш та оголошень, виник плакат. Зростання його популярності пов’язане з підвищенням рівня суспільно-політичного і культурного життя (розвиток культурних установ, збільшення кількості промислових і художніх виставок, з появою мітингів та маніфестацій). Тоді плакати створювалися вручну або методом літографії. Сучасний плакат, зазвичай, — відтворення поліграфічним способом одиничного зображення.
Офіційним родоначальником плакатного жанру вважається Жюль Шере (Jules Chéret, 1836-1932), який починав свою кар’єру в майстерні гравера-літографа, де служив учнем. Пізніше Шере почав сам друкувати гігантські, за мірками 19 ст., оголошення з рекламою паризьких танцювальних закладів та кафе. Саме Шере розробив рішення, що лягли в основу жанру: збільшив площу аркуша, окреслив композиційні основи (великі фігури висунуті на передній план і виділені); перетворив колір в невід’ємну частину композиції, причому, в плакатному жанрі, з подачі Шере, колір підпорядкований лініям, а не навпаки, як у живописі; сам колір спрощений, він досить плоский, без відтінків і півтонів.
