Біографія
Роман Васильович Жук (народився 11. 04. 1955, с. Остриня, Івано-Франківська обл.) – живописець.
1978 – закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, викладачі – Юрій Дворник, Карло Звіринський.
1978 – 1982 – працював викладачем кафедри живопису Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва.
1987 – член НСХУ. Відтоді – учасник національних і міжнародних виставок. Персональні – у Львові (1989, 1996), Гаазі, Нідерланди (1991–92), Амстердамі, Нідерланди (1992–93), Києві (2006, 2009, 2020), Одесі (2021).
1988, 1989, 1991 – учасник молодіжних пленерів у Седневі під керівництвом Тіберія Сільваші та Олександра Соловйова.
Від 1991 – живе і працює у Львові та Амстердамі (Нідерланди).
Роман Жук стояв у витоків сучасного українського мистецтва наприкінці 1980-х. «Митець почав формуватися під час остаточної агонії першого концептуального модернізму, під час становлення антитрансценденталістського постмодернізму і сьогодні творить у часи постмодерну. Як і кожен справжній мистець він живе на самоті із самим собою та трансцендентним. В художньому контексті творчість Романа Жука – це метамодернізм у всіх його вимірах і проявах після модерна та постмодерна. Саме завдяки закладеній у нього ще десь в коломиях, архаїці йому вдалося оминути рифи холодного до жаского постмодерну і, вхопившись у рятівне коло теплішого, більш олюдненого трансмодерну висадитися на незвідані досі береги метамодернізму» (Тарас Возняк).
Крізь споглядання у форму, фактуру, колір автор передає ідею твору, виявляє її сутність, повертає нас до історичних міфологем і глибинної внутрішньої архаїки, яка занурює в безодню тисячолітньої європейської культури. Художник показує серйозні речі з легкою іронією, кіч перетворює на мистецтво, поєднує простоту з барвистістю, змістовними сюжетами, романтичні тенденції заземляє гротеском, чорним гумором, балансуючи над гармонією та юродством. Самобутня живописна манера, сформована протягом 1990-х, ґрунтується на ретельній проробці площини полотна, на перетворенні традиційних жанрів (натюрморту і портрету) в загадкові оповіді, «приправлені» сюрреалізмом.
