Біографія
Сергій Ігорович Панич (народився 1958, м. Луганськ) – живописець. Батько – Ігор Васильович Панич (1919 – 1990), заслужений художник України. Брат – Володимир Панич (1960 р. н.), художник.
1977 – закінчив Луганське державне художнє училище.
1983 – закінчив Київський державний художній інститут.
1983 – 2004 – активна участь у мистецьких виставках. 2001 – учасник «першого українського проєкту» на 49-й Венеційській бієнале.
1988 – член Національної спілки художників України.
1988 – 1989 – учасник резиденції та член неформальної Седнівської групи, Будинок творчості спілки художників, с. Седнів, Чернігівська область.
2001 – участь у «Першому українському проєкті» на 49-й Венеційській бієнале.
2021 – твір митця 1992 року створення включено до групової виставки «Сучасне українське мистецтво. 30х30» до 30-річчя Незалежності України, куратор Валерій Сахарук.
Живе в м. Київ.
Із 1980-х років починає формуватися власна пластична мова художника, де автор використовує однофігурні монументальні композиції з низькою лінією горизонту, звертається до експресивної манери та рухається «в бік гіпертрофованої соціальності» (Валерій Сахарук). Відсутність іронії та «гріх серйозності», за влучним висловом Костянтина Акінші, – найголовніша риса творчості Сергія Панича. «Там, де іронія здається очевидною, її немає. Натомість прочитуються релігійні і біблійні ремінісценції, філософські роздуми про світ» (Тетяна Жмурко). За висловлюванням Олесі Авраменко, Сергій Панич «прагнув монастирського життя». Художник мислить серіями і циклами, для нього характерна одержимість ідеєю.
