Біографія
Євген Євгенович Джолос-Соловйов (1941, м. Люботин, Харківська обл. – 2017, США) – живописець, монументаліст, графік. Син художників Євгена Соловйова і Любові Джолос.
1960-ті – закінчив Харківське художнє училище.
1970 – закінчив Московське вище художньо-промислове училище, рф.
Від 1967 – учасник мистецьких виставок.
1979 – член Національної спілки художників України.
Працював у Харківському художньо-промисловому інституті.
1988 – емігрував до США, де у подальшому жив і працював.
Попри те, що батьки Євгена працювали в соцреалістичній манері, молодого художника завжди цікавили експерименти. Він захоплювався монотипією та китайським малярством. Це пов’язано з тим, що в СРСР виявляти інтерес до західної культури було небезпечно, на відміну від східної. Відтак митець цікавиться східною філософією та східним мистецтвом. Починає створювати графічні роботи китайською тушшю та каліграфічним пензлем, опановує техніку гунбі, що у перекладі з китайської означає «ретельний пензель». Це техніка, яка з’явилася у середньовічному Китаї, передбачала використання чітких тонких ліній та багатошарове нанесення фарби. Згодом з’явився інший напрям – сеі, що у перекладі означає «грубий, цупкий, жорсткий пензель». Як стверджують харківські мистецтвознавці, це було, мабуть, якраз те, що цікавило художника.
Для Джолос-Соловйова художник – не той, хто змальовує усе підряд, що бачить, а носій творчої свободи і пульсуючої думки. Так народжуються філософські графічні роботи, які лягають у найглибшу шухляду стола. Виставлявся він мало, бо був принциповим і не хотів загравати із тодішньою совєцькою владою. Помешкання художника було певним осередком дисидентського життя Харкова.
На початку 1980-х років подружжя Соловйових (його дружина теж художниця) від міста отримує замовлення на оформлення нової станції метро у Харкові. Станція Пушкінська стає взірцем особистого та творчого дуету. Колишня дружина Жаннета згадує, що то була надзвичайно важка і виснажлива праця. Проте, прекрасний вибір матеріалів: бронза, фаянс, метал, про які могли тільки мріяти молоді художники. Контролюючі органи прискіпливо перевіряли кожний ескіз, але подружжя нікому не дало втрутитися у творчий задум.
У 47 років Євген розлучається з дружиною, емігрує до США і починає життя спочатку. Понад 20 років закордоном тривають пошуки себе. Художник живе усамітнено у Нью-Йорку, працює, але роботи останніх років не збереглися. З колишньою дружиною спілкувався майже щодня скайпом, але в реальному житті вони більше так і не зустрілися.
