Біографія
Петро Олексійович Малишко (1941, с. Знаменівка, Дніпропетровської обл. – 2020, м. Київ) – живописець, графік, скульптор. Брат митця Миколи Малишка.
1963 – закінчив Дніпропетровське художнє училище.
1966 – 1990 монументаліст Київського творчо-виробничого комбінату. На творчій роботі.
Від 1966 – учасник мистецьких виставок.
1974 – член Національної спілки художників України.
У 1980-х роках був членом творчого об’єднання «Погляд».
Від 1992 належав до творчого об’єднання «Братство Преподобного Аліпія».
1999 – 2000 – брав участь у розписах відновленого Михайлівського Золотоверхого собору у Києві.
2003 – заохочувальний приз та Велика почесна медаль на міжнародному італійському конкурсі екслібрисів, присвяченому творчості всесвітньо відомого майстра Високого Відродження Леонардо да Вінчі.
2009 – заслужений художник України.
Жив і працював у Києві.
«Ще у ранній період творчості Петро Малишко переступив спокусливі міражі стереотипів. Його пошуки – в царині вічних мистецьких цінностей. Добро – зло, любов – ненависть, споглядання краси та її відображення… Ці вектори пошуку самовираження притаманні малярству, скульптурі та графіці художника. І все ж, визначальною віссю його доробку є духовна закоріненість у вітчизняну історію та культуру. Як справжній філософ і поет-гуманіст, він не просто фіксує у своєму мистецтві події драматичної минувшини, болісні втрати й гіркі розчарування свого народу, а намагається візуалізувати ті турбулентні потоки, що пульсують у національній свідомості сьогодні, що проростатимуть життєстверджуючими пагонами на позавтра». (Галерея «Арт-кафедра», Луцьк).
Художник зазначав, що належить до митців, які «свою творчість ґрунтують на досягненні світового мистецтва, а також на традиціях тисячолітньої історії української національної культури». Загалом мистецький доробок митця відзначається автентичністю та глибоким філософським змістом. Його живопис та скульптура утворюють цілісну авторську художньо – колористичну систему.
