Біографія
Сергій Олександрович Савченко (народився 1949, м. Одеса) – живописець, графік, монументаліст, скульптор.
1969–1974 – навчався в Одеському художньому училищі ім. М. Грекова.
На початку 1980-х приєднався до гурту одеських нонконформістів.
З кінця 1980-х – учасник мистецьких виставок.
З 1988 – член Національної спілки художників України.
1992 – один із засновників творчого об’єднання «Човен».
1993 – один із засновників Національної асоціації мистців.
1998 – член художнього об’єднання «Мамай».
2009 – заслужений художник України.
Живе і працює в Одесі.
Сергій Савченко один із яскравих представників одеських художників-нонконформістів. Варто зазначити, що митці південної Пальміри на противагу офіційно затвердженому в СРСР соціалістичному реалізму протиставляли, зокрема, абстракціонізм. Але за право вільно творити митців в СРСР нещадно критикували, переслідували, позбавляли замовлень, не допускали до участі у виставках. Відтак вони влаштовували так звані «квартирники» (квартирні виставки), що викликало зацікавлення відповідних структур. «У 1977 році до мене в майстерню вломилося троє кадебістів: показали посвідчення, потім двоє, схопивши мене за руки, міцно притиснули до стіни, а третій почав перевертати роботи, обшукав майстерню. Коли я, трохи оговтавшись від несподіванки, запитав, що їх цікавить, мені заявили: «Нас интересует ваш уклон» [мовою оригіналу]. Такий пресинг досягнув одного – він конкретизував мої стосунки з владою», – згадує Савченко.
Сергій Савченко: «Перші програмні абстракції я почав малювати з 1976 року. Справді – абстракція дає можливість увійти в такий емоційний простір, де вирують чисті тонкі енергії, де мистецтво – це відбиток, слід, ясний та виявлений на рівні імпульсивного входження в образ, на межі можливого прозріння. …Це відкриття, власне, й обумовило формування моделі, яка забезпечила б можливості екзистенційного прояву».
Орест Голубець, доктор мистецтвознавства: «Сергій Савченко – яскрава особистість. Водночас його живопис має характерні риси одеської малярської школи. Художник переважно творить на ясному тлі, що немов би втілює ідею світла, неба або ж позитивно зарядженого енергетичного поля. У прямокутному форматі відбуваються ілюзорні рухи – легкі чи напружено-динамічні. Складові елементи композиції часто начебто «зависають» у медитативному спокої, а площина полотна породжує дивне відчуття третього виміру, що сягає безмежної глибини».
