Інформація про твір
В експозиції виставки представлено полотно «Дніпровська затока» (полотно, олія, 1987) з колекції ХОХМ, передане Дирекцією художніх виставок Національної спілки художників України у 1989 році разом із твором «Гора Дитинка взимку» (полотно, олія, 1982). Твір є характерним для творчих пошуків мисткині у той час: тематика та художні прийоми продумані і відпрацьовані до досконалості. Зображені купальниці на Дніпрі – сучасниці художниці – завдяки особливостям художньої мови сприймаються як античні діви. Відомий сюжетний мотив та міцна композиційна будова апелюють до класичного мистецтва, проте узагальнення, гранично лаконічна авторська палітра і, не в останню чергу, назва твору повертають глядача у сучасність.
Живопис Григор’євої вирізняється стриманим колоритом, витонченими нюансами кольору, сріблястими вальорами, перлистими переливами та відтінками старого золота, що створюють містичний простір, де оживають образи античності, ренесансні героїні, японські гравюри, балерини й купальниці з полотен світових класиків. З характерних рис – присутність символічного зображення води та постатей купальниць, які уособлюють фізичну красу і духовну гармонію, наповнення духовним змістом зображуваної природи. Як говорила сама Галина Григор’єва: «Покликання художника в моєму розумінні – це дійсно дар Граду Небесного. Я впевнена, що в нас живе пам’ять про той рай, який, звичайно, був. І де жили ми, де все було в згоді, де не було зла, де була любов один до одного, де дійсно міг “посідати агнець із левом”».
Полотно, олія. 80 × 79