Інформація про твір
Твір «Передчуття» (оргаліт, мішана техніка, 1991, до колекції ХОХМ закуплений у автора у 1994 році) резонують із станом розгубленості частини тогочасного суспільства перед невідомими доленосними змінами в нашій країні на зламі 1980-х – 1990-х років. Композиція кадрована, дещо «кінематографічна» – виглядає, як крупний план у дивній артхаузній кінострічці. Виокремленні декілька облич із вуличної юрби, попри максимальну умовність, розпізнаються як обличчя молодих жінок і чоловіків. Це не «народні маси», не безликий натовп, а саме люди. Лаконічне колористичне рішення та напівабстрактна манера письма, звісно, уніфіковують особливості їх індивідуальних зовнішніх рис. Але для художника портретна чи психологічна подібність до реальних людей у цій роботі не є метою. Ісаєв програмно не демонструє своє ставлення, залишається спостерігачем поза ситуацією – він «транслює» певний настрій певної частини суспільства у певний час, і цей стан передчуття подій щиро відчувається.
Полотно із наближеними до глядача обличчями із ледь позначеними очницями, що виринають з переважно білого монохрому, наводять на думку про момент зародження чогось нового і довгоочікуваного. Проте і невимовно бентежного – бо ж невідомого. Андрій Ісаєв говорить про цей період: «Молодість! Я тоді тільки закінчив Греківку, все було попереду. Було передчуття чогось нового і багатообіцяючого. Але й тривожні настрої теж були».
Оргаліт, мішана техніка. 90,5 × 101
