Інформація про твір
Робота «Вдосвіта» (полотно, темпера, 1993, надійшла до фондів СОХМ в 1995 році в дарунок від автора). Декоративна, площинно вирішена, стилізована багатоколірна композиція, в центрі якої лежить чорний кінь із білими крилами – «Пегас». Зверху на ньому – умовна людська постать зі схиленою головою, праворуч – «східці». Верхні кути – темні, зеленкувато-сині. Нижня ліва частина – жовта, поділена на квадрати. Ця композиція є виразним прикладом модерністського й авангардного мислення з ознаками кубізму та футуризму, де міфологічний сюжет зафіксований через геометризовані форми й символи. Усі предмети узагальнені до простих геометричних фігур: трикутників, дуг, площин.
Побудова картини динамічна й багатопланова, різні елементи нашаровуються один на одного. Ритм задається чергуванням кривих і прямих ліній, великих і малих площин. Центральну роль відіграє вертикальна світла конструкція (ніби архітектурна форма), яка організовує композицію і задає вісь рівноваги. Діагоналі та вигнуті лінії створюють між собою рух і напругу. Чорний кінь Пегас внизу додає символічності. Його крила написані плавними, пологими лініями, що контрастують із ламаною архітектонікою фону. Їх білий колір, що формує об’єм і ритм, символізує чистоту, духовність, піднесення й світло, контрастує із темним чорним тулубом тварини. Колірна гама насичена: поєднання холодних синіх і зелених тонів із теплими охристими, жовтими та коричневими. Світло умовне, символічне, без чітко визначеного джерела. Центральна архітектурна форма ніби випромінює його.
Чорний кінь з білими крилами у поєднанні з геометризованим середовищем може трактуватися як протиставлення живого й механічного, природи й цивілізації. Архітектурні мотиви натякають на урбаністичний простір, на діалог людини з новим техногенним світом, де глядач сам «зчитує» сюжет. Твір сприймається як дещо символічний і загадковий, тяжіє до модерністичних тенденцій, де є поєднання кубістичних елементів з футуристичною динамікою. Він не про конкретний сюжет, а про ритм форм і кольору, про взаємодію об’єктів у єдиному художньому просторі. Автор по-сучасному інтерпретує традиційний міф, створюючи узагальнений образ Пегаса як головного покровителя художників і митців, котрий досяг Олімпу в якості помічника Зевса.