Інформація про твір
Твір «Вранішня пісня» (полотно, олія, 1987, надійшов до зібрання СОХМ у 1991) вирішений стилізовано, площинно, написаний в декоративній експресивній манері. Вдале поєднання двох жанрів – пейзажного й анімалістичного – занурює в сюжетну історію, що відбувається на подвір’ї біля хати, де зібралася численна кількість представників домашнього тваринного світу. У нижній частині картини зображено будиночок за парканом та будівлю з дверними отворами, попереду котрих – домашні птиці та кіт, що лежить, скрутившись у клубок. На даху – півень з довгою опущеною шиєю. Угорі полотна крупним планом хаотично поєднані й скручені між собою тулуби тварин, серед яких виділені голови кози з козеням (ліворуч), та оленя з гіллястими рогами (праворуч). Вдалим акцентом рухливо-хаотичної композиції є зображення частини тіла рожевого поросятка.
Полотно пронизане іронією, наповнене символічними елементами: фантастичними істотами, різними тваринами, геометризованими предметами, будинками, парканами. Усе це створює відчуття складного, багатошарового світу, де переплітаються реальність і уява. Художник населяє подвір’я химерними тваринами, пропонуючи багаторівневу гру. На першому рівні глядач не одразу помічає маленьких персонажів, котрі «живуть» біля оселі, – гуси, кури та коти. Вони утворюють той «маленький світ в картині», такий важливий для автора.
Колірна гама контрастна й емоційна: переважають теплі відтінки – рожево-охристі, червоні, помаранчеві, жовті, що поєднуються з холодними – сірими та синіми. У середині вертикальної багатовекторної композиції з багатьма «персонажами», вірогідно, зображено умовну постать людини, котру важко розгледіти, адже вона майже зливається з тваринним простором навколо. Це скоріше авторська уява, той залишок сну художника, котрий ще не розпався після пробудження, але вже втратив цілісну форму. Яскрава, насичена кольорами та рухом експресивна композиція підкреслює взаємодію людини з природою і, водночас, хаос сучасного світу. Це не буквальне зображення, а емоційний образ, який кожен глядач може трактувати по-своєму.