Мистецька вітальня
МЕТАМОРФОЗИ
Виставка графіки Миколи Склярова
30 Січня 2025 - 2 Березня 2025
Після 24 лютого 2022 року Хмельниччина стала другим домом для багатьох митців з тих областей, які опинилися в тимчасовій російській окупації або щодня знаходяться під ворожими обстрілами. Практично всі вони мусили залишити свої домівки та звичний уклад життя, але продовжили займатися мистецтвом, більше того, демонструвати свої роботи глядачам, відкриваючи персональні виставки. Зокрема у ХОХМ вже було презентовано експозиції «Чарівна сила» Оксани Дашивець (с. Новоселівка, Краматорського району), «Маріуполь. Реальність до…» Артема Березнева (м. Маріуполь), «Стежки на полотні» Світлани Макаренко (м. Дніпро), «Фільтри часу» Олени Рубльової (м. Горлівка – м. Київ), «Мандруючи світом» Андрія Кутани (м. Маріуполь – м. Слов’янськ), «Мінливість. Диптихи» Андрія Півня (м. Дружківка).
Виставка «МЕТАМОРФОЗИ» представляє графічні роботи Миколи Склярова, художника-монументаліста з Лисичанська. Написані вони впродовж 2022-2024 років, вже на Хмельниччині, куди митця змусила переїхати війна. «Метаморфози» відкривають світ Миколи Склярова по-іншому, не лише в менших масштабах його робіт, а й в техніці рисунку, сюжетах, тематиці, образності. Зображення, переважно чорно-білі, заповнюють абсолютно весь простір аркуша і створюють враження ілюстрацій до фантасмагоричних творів, поєднуючи в собі символізм, фантазію, філософію, метаморфічні образи.
Метаморфоза (від гр. metamorphosis – перетворення) – найбільш загальне поняття для процесів, що відбуваються у Всесвіті, а саме – здатність живих істот або навіть цілих явищ перетворюватися, набуваючи нових рис, форм чи властивостей. Воно охоплює широкий спектр природних процесів та сфер людської діяльності. Метаморфоза, виконуючи роль потужного символу трансформації, змін і внутрішнього розвитку, знайшла своє втілення і в різноманітних формах мистецтва, від живопису та скульптури до літературних творів, де кожен образ або сюжет відображає перетворення, що відбуваються з персонажами чи об’єктами. Метаморфізм Миколи Склярова – вдала спроба зануритися в єство природи людського й тваринного, стирання граней поміж реальністю й візією, перетворення однієї субстанції на іншу. Використовуючи тільки графіт і папір, художник майстерно втілює цю тему, створюючи чарівні форми та обриси, складні мереживні візерунки, спонукаючи до їх медитативного споглядання.
Надихаючись творами Павла Філонова, картини якого вимагають довгого споглядання і уваги до деталей, Микола Скляров розповідає про духовний пошук, приховані істини, вічні питання буття і навіть метафізичні ідеї, а в сюжетах вправно поєднує зображення людей, тварин, рослин та предметів. У роботі «Сни Телемаха» вбачаємо поєднання образів класичної міфології, якою захоплюється автор, з символізмом (давньогрецькі човни, Сирени – діви з пташиним тілом і курячими ногами, театральні маски, елементи давньогрецької архітектури). Мереживне переплетення із амфор, рослин, птахів та фрагментів будівель з арочними елементами архітектурного декору, що перегукується із арабескою (східний середньовічний орнамент, що складається в основному з геометричних, каліграфічних та рослинних деталей), нагадують сюжети робіт «Сади Химери», «Імпровізація».
Робота «Спін Гокінґа» свідчить про захоплення митцем і природничими науками. Основним напрямом досліджень відомого англійського ученого-фізика Стівена Гокінґа були космологія і квантова гравітація, дослідження яких він намагався пояснити простою і доступною мовою. Природа простору і часу, походження Всесвіту, закони його існування і можливі сценарії розвитку є сферою зацікавлень і Миколи Склярова. В техніці сюжетної аплікації він представив своє бачення властивостей елементарних частинок (спін – внутрішня властивість елементарної частинки, споріднена, але не тотожна звичайному поняттю обертання).
А захоплення художника музикою, зокрема, класичною, вбачаємо у роботах «Музики» (персонажі твору зображені з музичними інструментами і, здається, перебувають у роздумах чи спогляданні, що підсилює медитативний характер твору), «Біг. Брід» (переходячи убрід по дну річки, один з персонажів тримає у руках струнний музичний інструмент, можливо, найголовнішу річ, яку варто рятувати).
Численні натюрморти із зображенням детально декорованого посуду (вази, чайники, амфори) доповнюються символічними речами (ключ, мотузка – у творі «Родина»), мушлями та мозаїчним оздобленням («Натюрморт сонний», «Чайник. Гасова лампа». «Натюрморт з мушлею»), образами птахів та комах («Птахи», «Вази»).
Інші графічні роботи представляють витончені жіночі образи з характерними рисами зовнішності: художник акцентує увагу на подовженому овалі обличчя, мигдалеподібним очам, гострому підборіддю, тонкій видовженій шиї («Жінка з трьома бровами», «Художниця», «Одуд», «Жінка з кішкою»). Відрізняється від попередніх портрет старої жінки-переселенки з темними сумними та зболеними очима («Жінка з села Макарове»). Відображаючи на обличчі почуття втоми, роздумів, фрустрації, автор тонко передає фізичний та духовний стан людини, яка бачила війну.
Сюжетні композиції «Біла скатертина», «Купання пса», «Кішка з втраченою лапою», «Відбій шторму» художник створив у мішаній техніці, додавши їм кольору. А роботу «Біла скатертина» планує виконати ще і на великому форматі у техніці живопису.
Кожний твір Миколи Склярова – це загадка, в якій багато прадавнього за сюжетами й водночас сучасного за технікою й осмисленням. Можна годинами розглядати його графіку, постійно відкриваючи для себе нові, не помічені раніше штрихи, асоціативні інтерпретації, можливості паралельного прочитання елементів «метаморфоз».
 
ДОВІДКОВО:
Микола Скляров – художник-монументаліст (народився 1958 року в Краснодарському краї), з 1980-х рр. проживав у м. Лисичанськ Луганської області; з початком повномасштабного вторгнення переїхав до Хмельниччини; наразі мешкає у с. Малиничі Хмельницького району.
Закінчив у 1979 році Самарський (Куйбишевський) державний інститут культури за спеціальністю художник-монументаліст із розпису стін та укладання мозаїки.
Після служби в армії працював художником-розписувачем на фабриці ялинкових прикрас у м. Лисичанськ.
У 90-х роках працював оформлювачем у Луганському художньо-виробничому комбінаті (філіал у м. Лисичанську), займався монументальною роботою – художнім оформленням різних закладів (шахтарські їдальні, дитячі садочки). До повномасштабного вторгнення також займався дизайном портретів для пам’ятників – відбивав їх на граніті.
Виставкову діяльність розпочав ще у студентські роки. Учасник міських, регіональних виставок, серед яких: загальноміські художні виставки (Лисичанський міський краєзнавчий музей), регіональна виставка (Національний палац мистецтв «Україна» 2004 р.). Провів багато персональних виставок, одна з яких відбулася у Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці у 2024 році.

Рекомендуємо відвідати

Фоє
7 Лютого 2025 - 31 Грудня 2025
(до 100-річчя художника)
Зала №3
24 Січня 2025 - 9 Березня 2025
Фотовиставка Максима "Далі" Кривцова
Музейна галерея "КвARTира"
3 Січня 2025 - 31 Грудня 2025
Ще більше подій