Глибокі зміни, які спричинила велика війна, відчутні нині повсюди: у людях, у ландшафтах і, звісно, у мові. Її строката полісемія продовжує наповнюватися новими сенсами та метафорами. Тепер, говорячи про «піксель», на думку в першу чергу спадає військова форма, а не найдрібніша одиниця цифрового зображення, а «донати» – це  вже давно не про солодкі пампухи, а про життєво необхідні збори для наших захисників і захисниць, людей, завдячуючи яким ми маємо змогу продовжувати жити та працювати. 

З особливим трепетом представляємо вам проєкт «На сітківці» аеророзвідника Олександра Хорошуна, в якому за допомогою неочікуваних світлин із дронів спробуємо привідкрити деталі щоденної роботи оператора БПЛА.

Сучасну війну неможливо уявити без тактичної аеророзвідки. Завдячуючи тому, що ця робота безперервно ведеться по всій лінії фронту, військові мають змогу розвідувати та передавати інформацію, нищити ворога, а головне – рятувати життя. Стало цілком очевидним, що дрони – це не просто зброя, а додаткові очі військових. Тож як усе це працює?

Тривалість зміни мавік-екіпажу можна поміряти у «вилітах» або в «батках». Повернувши «додому» дрон, оператор виймає з нього розряджену батарею і тоді, на екрані, через який здійснювалося керування мавіком, залишається чорно-біле зображення того, що бачив дрон у цю останню мить. Навіть якщо дрон не повертається, це зображення з місця втрати все одно залишається застиглим на екрані, уподібнюючись сітківці людського ока, яка завжди зберігає зоровий образ ще якусь мить, навіть коли цей образ фізично зникає.

Олександр Хорошун зазначає, що за час його служби пройшло сотні таких вильотів, поки він одного разу не помітив, що ці зображення несуть не лише чисто документальний, а часто й художній зміст. Поступово, з фото, які мають цікавий ракурс та наповнення, він почав збирати колекцію, яка і лягла в основу цього проєкту.

Тож безсумнівною родзинкою цього проєкту є саме той факт, що створення фотографії належить не людині, а «очам залізної пташки», без якої неможливо уявити нинішньої війни. Дрон може бути вимкнений в будь-який момент, тож експоновані світлини створені здебільшого волею випадку. Олександр Хорошун виступає тут не автором, а вдумливим куратором, якого найбільше цікавила не художня якість твору, а радше його дихотомія, що особливо відчутна на лінії розмежування: вузький вхід у бліндаж, який перекритий гламурною шторою Louis Vuitton, дружні посиденьки на тісній імпровізованій кухні, незаплановані тепловізійні портрети пілотів нічної зміни, частина з яких вже назавжди у війську небесному. Багнюка і краса деформованих пейзажів, а головне – схід сонця, який попри всі жахіття війни дає надію на новий день.

Щиро запрошуємо зануритися у деталі життя оператора БПЛА Олександра Хорошуна та його побратимів і закликаємо вас долучатися до актуального збору, який робить їх роботу ще ефективнішою.