«Війна залишає глибокі психологічні травми не лише у військових, а й у членів їхніх родин та загалом в громаді. Людям потрібен безпечний простір для спільного переживання травматичного досвіду. Арттерапія дає змогу висловити біль втрати та віднайти шлях до відновлення завдяки мистецтву. «Від бою до полотна» – це новий формат соціально-культурного проєкту з потужним суспільним впливом. Виставки супроводжуватимуться музикою, арттерапевтичними заняттями, майстеркласами та особистими історіями учасників, створюючи атмосферу живого мистецького простору. Тут глядачі можуть відчути і зрозуміти сучасні події через мистецтво, яке лікує і об’єднує.

«Від бою до полотна» – це більше, ніж виставковий проєкт. Це шлях від травми до відновлення, від особистого досвіду до колективної сили. Це нова українська практика, яка поєднує культуру, психологію та громаду, створюючи простір для пам’яті та взаєморозуміння. В просторі виставок будуть розміщенні волонтерські скриньки, зібрані кошти з яких підуть на підтримку військових на реабілітації».

Володимир Симанишин народився в селі Висічка Борщівського району на Тернопільщині. За освітою будівельник, став на захист України з перших днів повномасштабної війни. 24 лютого 2022 року він перебував за кордоном, але, дізнавшись про вторгнення російських окупантів, не вагаючись повернувся додому та приєднався до Збройних сил України.

Володимир не мав попередньої військової підготовки, тому навчався у скорочені терміни під час бойових дій. Він воював на Бахмутському та Луганському напрямках, де у липні 2023 року отримав поранення обох рук від вибуху міни, що призвело до ампутації кистей. Завдяки збору коштів та підтримці клініки Protez Foundation (штат Міннесота, США), Володимиру були встановлені біонічні протези рук.

Коли Симанишин перебував у тернопільській лікарні, до палати завітали волонтери, які запропонували пораненим хлопцям помалювати. «А Ви чому не будете малювати?» – запитали у Володимира. «Як же я буду малювати? У мене немає рук,» – відповів чоловік. Тоді пензлик Володимиру прикріпили до культі пластиром. Це був його перший крок на шляху до мистецтва.

Віра в Бога та підтримка рідних, арт-терапія та самостійне малювання допомогли Володимиру відновлюватися фізично та емоційно. Він продовжує займатися мистецтвом, створюючи картини, які відображають його досвід, внутрішню силу та любов до життя.

Виставки робіт Володимира Симанишина відбувалися в Україні та за кордоном. Його творчість є символом незламності духу людини та цінностей, що надихають — любові до України і до життя. Сьогодні чоловік веде повноцінне життя – водить автівку, велосипед, малює, навчається у Волинській православній богословській академії.

Виставка творів Володимира Симанишина в рамках проєкту «Від бою до полотна» демонструє не тільки художній талант митця, а й силу волі, стійкість та здатність трансформувати травму у мистецтво, надихаючи відвідувачів на співпереживання, натхнення та усвідомлення колективної сили.