Цьогоріч відзначається 20-річчя обласного мистецького конкурсу імені Людмили та Миколи Мазурів «Подільська палітра». Він був заснований 2000 року на той час головним редактором газети «Проскурів» Богданом Теленько з метою вшанування пам’яті знаної хмельничанки, талановитої художниці Людмили Мазур. Вона прожила всього 53 роки (1947-2000), але заявила про себе, як про надзвичайно обдаровану особистість. Спираючись на народне мистецтво, Людмила Олександрівна не просто винайшла новий напрямок, а заснувала самобутній вид сучасного мистецтва – піднесла мистецтво витинанки до професійного рівня. Сама техніка витинання дуже давня, але роботи Л. Мазур сучасні за формою, за образним змістом. В такому поєднанні давнього й сучасного полягає особливість таланту художниці, яка заслуговує на те, аби її знали і пам’ятали.
Щороку у листопаді в стінах Хмельницького обласного художнього музею відбувалася знакова подія – виставка творчих робіт, які представляли учні художніх закладів області та церемонія відзначення переможців. Із часу заснування це був громадський конкурс на здобуття премії імені Людмили Мазур, а 2015 року рішенням Хмельницької обласної ради він набув статусу обласного дитячого конкурсу юних художників імені Людмили Мазур «Подільська палітра». З 2016 року – це обласний мистецький конкурс імені Людмили та Миколи Мазурів «Подільська палітра». Микола Мазур (1948-2015) – народний художник України, монументаліст, скульптор, графік, живописець, педагог. Витоки його малярства треба шукати в традиційних витворах народного мистецтва – розписі, вишивці, витинанці. Колорит картин і глибока метафоричність з’явилися від вражень, отриманих від спілкування з українським фольклором. Роботи Миколи Івановича, навіть якщо вони розповідають про горе і розпач, про драматичні чи трагічні події, все ж випромінюють якесь дивовижне тепло, що завжди було притаманне народній картині, іконопису. Досить великим подарунком місту є численні об’ємно-просторові композиції та скульптури митця. У фондах Хмельницького обласного художнього музею зберігається 35 творів Л. Мазур та 34 твори М. Мазура.
З 2017 року рамки конкурсу розширилися: він проводиться у два тури. У першому – беруть участь твори конкурсантів трьох вікових категорій – 6-9, 10-12 та 13-16 років. У кожній з цих вікових категорій визначаються по троє переможців. У другому – розглядаються роботи конкурсантів серед молоді віком від 17 до 25 років та визначаються по одному переможцю у чотирьох номінаціях: живопис, графіка, скульптура та декоративно-прикладне мистецтво.
Цьогоріч до розгляду у першому турі конкурсу надійшло 227 художніх творів від 189 учасників з 16 дитячих мистецьких закладів: з обласного центру, Волочиська, Деражні, Дунаєвець, Кам’янця-Подільського, Нетішина, Полонного, Старокостянтинова, Олешина, Славути, Чемеровець, Шепетівки.
Поважному та досвідченому журі, до складу якого входять художники та мистецтвознавці, представники влади та преси було важко визначити переможців, оскільки положенням комітет обмежений у виборі дев’яти лауреатів першого туру. Перемогу вибороли Максим Павлович (Хмельницька дитяча школа образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва), Анна Васильчук, Каріна Криштофор (Хмельницька дитяча школа мистецтв), Вероніка Відлацька (Волочиська дитяча школа мистецтв), Іван Таушан (Хмельницька дитяча музична школа № 3), Леонід Кіцак (Кам’янець-Подільська міська дитяча художня школа), Катерина Статкевич (ПСМНЗ «Нетішинська міська художня школа»), Іванна Вільбіцька (Шепетівська дитяча художня школа), Аріанна Бабанян (Деражнянська районна дитяча школа мистецтв). Роботи переможців позначені кольоровими етикетками.
До розгляду у другому турі надійшло 30 робіт від 28 конкурсантів. Переможцями стали: у номінації «Живопис» – Присяжна Юлія (Хмельницький національний університет); у номінації «Графіка» – Підгорна Анастасія (Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка); у номінації «Декоративно-прикладне мистецтво» – Матвійчук Анна (Державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти»). У номінації «Скульптура» переможців не визначено через відсутність робіт.
Всі експоновані роботи яскраві, несуть радість та тепло, подекуди містять філософський зміст, вирізняються індивідуальністю виконання, підкорюють своєю щирістю і наївністю. Твори з диво-звірятами та різними казковими героями уособлюють дитячі мрії та фантазії. Як правило, переважають теми добра. Все тут радісне, все додає надії і гарного настрою і, ніби мимоволі, повертає нас у світле і безтурботне дитинство.
Людмила Сковерко,
наукова співробітниця ХОХМ
