З 23 серпня по 26 вересня 2022 року в Хмельницькому обласному художньому музеї експонувалася репрезентативна виставка творів митців Донеччини «Схід. Рівень свободи», яку наш музей організував спільно з Донецьким обласним художнім музеєм (м. Краматорськ). Це був перший подібний проєкт на теренах Хмельниччини з часів відновлення Україною Незалежності. Експозиція ознайомила відвідувачів із творчістю художників, які народилися на Донеччині, але давно стали відомими поза її межами: Роман Мінін, Сергій Захаров, Петро Антип, Іван Базилевський, Юрій Савченко, Сергій Садчиков, Андрій Кутана, Анастасія Хасан-Чистякова, Олена Мельникова, Ганна Яшина, Володимир Трутко, Денис Адушкін, Оксана Дашивець, Тарас Дудка. Практично всі вони мусили залишити свої домівки та звичний уклад життя, але
продовжили займатися мистецтвом.
Саме впродовж роботи над проєктом «Схід. Рівень свободи» з’явилася ідея представити згодом поціновувачам мистецтва персональні виставки цих художників. Вже було презентовано експозиції живопису та графіки «Чарівна сила» Оксани Дашивець (с. Новоселівка, Краматорського району), «Тихе щастя» Сергія Садчикова (м. Бахмут), «Мандруючи світом» Андрія Кутани (м. Слов’янськ).
Виставкою «ЗВОРОТНИЙ КАДР» наш музей продовжує ознайомлювати відвідувачів з митцями Донеччини і презентує роботи Тараса Дудки, художника зі Слов’янська. Цей митець є прихильником експериментів, йому до вподоби дослідження певної візуальної антології, наповненої новими концептуальними поглядами та сенсами. У 2020-2022 роки (карантинний період в Україні) художник працював над власним проєктом «Класика в постмодернізмі», який, за словами митця, був спробою живописати класичну композицію в абстракції. Це повернення до класики має градацію, близьку саме до методу flashback як до спалаху яскравих спогадів минулого, до того, що в літературознавстві відоме як ретроспектива, а в кіномистецтві – як «зворотний кадр». Так, в експозиції є серія робіт, в яких сюжети творів «старих майстрів» прочитуються з елементами модерністських завдань: «Знаходження Мойсея» (за мотивами Паоло Веронезе «Знаходження Мойсея» 1588 р.), «Аркадські пастухи у пошуках Малевича» (за мотивами Ніколя Пуссена «Аркадські пастухи» 1540-1560 ті рр.), «Юдиф та Олоферн» (за мотивами Мікеланджело да Караваджо 1599 р.) та інші.
Художник «перевіряє» себе у багатьох напрямках і жанрах. Єдиний в експозиції портрет «Роздуми» виходить за рамки традиційних уявлень, за межі простої фізичної схожості, щоб передати сутність людини зовсім по-новому. Це своєрідний автопортрет художника, який заглиблюється в складність ідентичності, емоцій, внутрішнього Я автора.
У декоративних натюрмортах митець активно експериментує з кольором та формою, розкриває внутрішню структуру предметів, надає їм жвавості за допомогою композиційних ритмів та плям локального кольору («Натюрморт із самоваром», «Сільський натюрморт»).
У пейзажних творах, створених переважно на пленерах на Донецькій землі, простежується зосередженість художника на зображальних та реалістичних аспектах («Весна», «В полях», «Скелі. Осінь», «На етюдах») або наголошується на непостійності, мінливості зображуваного («Краєвид із хмарами», «Літня пора») і відчувається, імовірніше, захоплення імпресіоністами.
Інші роботи митця яскраві та дещо наївні, зі спрощеними формами дерев і узагальненими архітектурними спорудами («Мала Батьківщина», «Вулиця дитинства», «Святогірськ»), нагадують ілюстрації до дитячих книжок. Ці твори Тараса Дудки вирізняються багатою кольоровою палітрою і є «мозаїчними»: він ніби узагальнює предмет і створює з нього декоративну мозаїку, що було характерним для фовістів. «Створення монохромних творів ніколи не цікавило. Колір для мене – як мелодія для пісні, бо він одразу дає настрій», – зазначає митець. – «Яскраві пейзажі недалеких мандрівок – це пейзажі саме наші, пейзажі Слов’янщини, пейзажі Харківщини, пейзажі Донеччини. У нас прекрасний край, де крейдяні гори, крейдяні кряжі… Річка Сіверський Донець дає таку неймовірну красу, яку хочеться показати».
Зараз митцю дуже боляче малювати рідну землю вдалині від неї. «Доля склалася таким чином, що я з родиною опинився у Верхній Австрії, – розповідає Тарас Дудка. – Бургомістр цього містечка, дізнавшись, що я художник, запропонував допомогу. Це дало мені можливість займатися творчою діяльністю». Основною темою картин стали живописні пейзажі Верхньої Австрії. Але художній пошук не припинився: так виникли серії творів «Цивілізація» та «Zweite Natur» («Друга природа») і, як результат, відбулася виставка «Без війни».
Планів на майбутнє художник поки що не будує, адже життя вносить свої корективи і не завжди гарні: «Я живу сьогоденням. Але мрію і сподіваюсь, що прийде час, коли я і моя сім’я повернемось до рідного Слов’янська, до рідних пейзажів, до вулиці дитинства». Сподівається, що і в реальності, як і на полотні, відбудеться спалах яскравих спогадів минулого, той самий «зворотний кадр».
Науковиця ХОХМ Марина Заславська
ДОВІДКОВО:
ТАРАС ДУДКА – живописець, народився 1970 року у м. Слов’янськ, Донецька область; у 2022 році разом із родиною переїхав до Львова, згодом – до Австрії.
Закінчив Краматорський економіко-гуманітарний інститут (кваліфікація – культуролог, спеціалізація – образотворче мистецтво).
Художня освіта студійна – 1984-1989 роки вчився у художника Юрія Савченка (академік Української технологічної академії, понад 30 років керував студією образотворчого мистецтва у м. Слов’янськ).
Виставкову діяльність розпочав у 2000 році. Учасник регіональних та міжнародних виставок і пленерів, серед яких:
• регіональний проєкт авангардного мистецтва «АRT – Степ» (м. Слов’янськ, м. Краматорськ, м. Горлівка; 2010-2015);
• «Impression – 2016» (м. Краматорськ);
• всеукраїнський мистецький проєкт «Схід і Захід разом» (2021);
• «Схід: рівень свободи» (м. Краматорськ, 2021; м. Хмельницький, 2022);
• обласні пленери «Прелеснянський пленер» (2016, 2017), «Степовий блюз» (2017, 2018), «Флешбек на полотні степу» (2019-2021).
• мистецький проєкт Art Fest «Kunst Am Berg» (м. Обершлієрбах, Австрія; 2023).
• Провів більше десятка персональних виставок, одна з яких «Ohne Krieg» («Без війни») (м. Обершлієрбах, Австрія; 2023).
Впродовж 2022-2023 років картини експонувалися на виставках в обласних художніх музеях Хмельницького та Чернівців під кураторством науковців Донецького обласного художнього музею (м. Краматорськ).
