Біографія
Тетяна Іванівна Красна (народилась 1956, м. Київ) – живописиця, графікиня. Батько – художник Іван Красний; мати – художниця Слава Лівшиць; донька – художниця Марина Ольхових.
1981 – закінчила Київський державний художній інститут.
Від 1981 – учасниця мистецьких виставок.
1987 – членкиня Національної спілки художників України.
Живе і працює в Києві.
У творчому доробку мисткині – портрети, натюрморти, пейзажі, жанрові сцени. Тетяна Красна відома як досвідчений і майстерний пленерист. Мабуть, сьогодні не залишилось такого куточка в Україні, де не побувала у творчих мандрах художниця. Це їй дає можливість удосконалювати творчу майстерність, спонукає до творчих пошуків і приносить задоволення від спілкування з колегами. Тетяна Красна говорить: «Малюю тільки те, що дуже люблю. Що глибоко відчула, що тьохнуло десь у серці, зачепило. І це дуже складні творчі моменти, про які непросто розповісти. Наприклад, як вам пояснити мій стан захопленості чимось або кимось? І як ви зрозумієте мене, коли я скажу, що побачила не очима?».
Особливо мисткиню вражають сільські жанрові сцени із усім розмаїттям свят та буденного життя. «Для Тетяни Красної – це не просто яскраві сюжети. Це – своєрідна ода життю звичайної людини. Вона намагається зазирнути у глибинну сутність здавалося б тривіальних, а для декого і маргінальних заходів. Утім, через низку деталей, які не розгледіти на перший погляд, крізь вервечку образів та декоративного антуражу починаєш розуміти, що перед тобою не просто окрема історія з життя села, а ціла книга з історії України з її культурою, звичками, традиціями та величезним базовим підґрунтям, яке ще піднімати й піднімати, і яке для стороннього погляду навряд чи буде зрозумілим відразу», – пише Наталія Сухоліт, мистецтвознавиця.
Незмінною у творчості Красної є й тема материнства. Діти та онуки стали героями її портретів та жанрових сцен. Картина «Марина» (полотно, олія, 1983, до колекції ХОХМ передано Дирекцією художніх виставок Національної спілки художників України у 1986 році) саме про материнство. Марина – це донька мисткині, яку вона зобразила у своїй майстерні. І не випадково, адже донька продовжила родинну династію і теж стала художницею. Картина виконана в реалістичній манері, композиція чітко збалансована. Твір демонструє високу малярську культуру та вміння передати психологічний стан портретованої людини. Яскрава кольорова палітра підсилює емоційний лад картини про дитинство – веселе, безпосереднє і творче. Зростання у родині художників, проведення часу із батьками у їх майстернях, серед творів і художніх матеріалів, у багатьох митців стало визначальним щодо обрання майбутньої професії.
