Біографія
Тіберій Йосипович Сільваші (народився 1947 року, м. Мукачево, Закарпатська обл.) – художник-абстракціоніст, теоретик мистецтва.
1962 – 1966 – навчався у Республіканській художній школі імені Т. Шевченка у Києві.
1966 – 1972 – навчався у Київському державному художньому інституті, викладачка з фаху – Тетяна Яблонська. Учасник національних і міжнародних виставок від 1971, серед яких близько 50 персональних.
1978 – член НСХУ.
1978 – опублікував «Маніфест хронореалізму», де значилося, що предметом дослідження мистецтва в живописі для нього є час.
1988 – 1991 – член правління та голова молодіжної секції НСХУ, керував роботою молодіжних груп митців у Седневі.
1991 – 1996 – створив творче об’єднання «Живописний заповідник», до якого входили Марко Гейко, Олександр Животков, Микола Кривенко, Анатолій Криволап.
1995 – отримав нагороду «Художник року» та стипендію від муніципалітету Мюнхена, Німеччина.
2013 – Академік Національної академії мистецтв України.
2022 – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
2024 – отримав премію «УП 100», увійшовши до списку лідерів України в категорії «Культура».
Живе і працює у Києві.
Працює в галузі монументального мистецтва та станкового живопису, належить до числа видатних творчих особистостей сучасного українського мистецтва. Творчість Сільваші позначена глибокою культурою дослідження і творення абстрактного живопису, використанням різноманітних технік, поєднанням новаторства із європейськими традиціями нефігуративного мистецтва. Сільваші стверджує: «Картина – не вікно у світ, а площина, вкрита фарбами, джерело трансляції. Річ. Об’єкт. Живопис – візуальна стратегія, де є важливим процес сприйняття, його протяжність, як дзеркальність створення речі. Це потік чуттєвого досвіду, який переживає глядач; це спокуса енергією колірного поля, що відчувається усім тілом».
Разом із живописцями-однодумцями у відповідь на міжнародну тенденцію кінця 1980-х щодо «смерті живопису» створив мистецьку групу «Живописний заповідник». Діяльність цієї творчої лабораторії полягала у ґрунтовних дослідженнях природи малярства та збереженні картини як константної форми існування живопису. Теоретичні есеї, тексти про визначних художників минулого і наших сучасників та мистецькі маніфести Сільваші – цінний пласт української сучасної культури.
