Замріяна

Замріяна

Інформація про твір

Експонований твір «Замріяна» (картон, олія, 1987) до збірки ХОХМ було передано Дирекцією художніх виставок Міністерства культури України у 2000 році. Поясне зображення жінки належить до Карпатської теми, про що свідчить її сільське вбрання. Враження, що селянка щойно відволіклась на короткий відпочинок від роботи по господарству і глибоко задумалась про своє життя. Вираз зажуреного обличчя та замкнена поза підкреслюють стан цілковитої зосередженості, зануреності жінки у глибокі роздуми. Експресивна манера письма та композиційна побудова відсилають до традиції європейського модернізму, що мав безпосередній вплив на формування львівської школи живопису. 

У цьому творі, як і у всіх творах Гончарук, кольорова палітра робіт свідомо обмежена мисткинею трьома фарбами: жовтою, червоною, синьою і двома ахроматичними (білою та чорною), а також похідними від них. Наприклад, вона не працює готовими фарбами зеленої гами, а змішує наявні за необхідності безпосередньо на полотні. Переважно пише відкритими, «щирими» кольорами. «Колись у 1980-х роках мої твори не взяли на виставку львівського живопису. Я поцікавилась, чому? Відповідь була: «Тому що у вас не львівський живопис – занадто яскравий». А мені комфортно в цих кольорах, адже їх ресурс – безмежний», – згадує художниця. 

Мистецтвознавець Андрій Дорош, на відміну від представника виставкому, вважає, що живопис Гончарук містить певну тяглість традицій львівського малярства: «Засвоївши декоративну манеру живопису, здавна притаманну львівському малярству, Алла Гончарук привнесла до неї не лише елементи «суворого стилю» 1960-х років, але й наповнила новим гуманістичним змістом, що стало явищем, не часто спотиканим серед львівських художників».

 Картон, олія. 80 × 50