Борис Шнайдер, в першу чергу, відомий як майстер гобелена – настінного безворсового килима із сюжетною або орнаментною композицією. Інтерес до національної історії та її інтерпретації – одна з визначальних тем художника. Він звертається до народних традицій, утверджує стійкість народного духу, цінності минулого та їх зв’язок із сьогоденням.

Художник часто їздив у творчі відрядження та подорожі, під час яких вивчав особливості ткацтва, вибивки, вишивки, різновиди орнаментів та знайомився з культурою, архітектурою того чи іншого краю. Саме під впливом цих подорожей і з’явилося бажання малювати. Значну частину свого творчого доробку митець присвятив зображенню архітектурних ансамблів, фортифікаційних замкових споруд. Твори саме цієї тематики представлено в експозиції, і датуються вони кінцем 60-70-х років минулого століття. Це і малюнки олівцем, і фломастером, і картини, написані темперою. Умовно, за напрямком подорожей, їх можна розподілити на три групи: Україна (Кам’янець-Подільський, Кременець), Естонія (Таллінн) та росія (Соловки).

 

Борис Лукич Шнайдер (16.06.1937 с. Самчики, Хмельницька обл. – 22.11.2020 м. Херсон) – художник декоративно-ужиткового мистецтва. Працював в техніці гобелена, декоративної тканини, декоративного розпису.
1956 – закінчив Львівське державне училище прикладного та декоративного мистецтва, факультет художнього текстилю (Львівський державний коледж декоративного й ужиткового мистецтва ім. Івана Труша). Викладач – Василь Цьонь.

1962 – закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (Львівська національна академія мистецтв). Викладач – Роман Сельський.
з 1962 – учасник міжнародних, всеукраїнських та обласних художніх та промислових виставок.
1962-1963 – художник-постановник Львівської студії телебачення.
1963-1965 – викладач кафедри художнього текстилю Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва.
1965 – переїздить до Херсону.
1965-1985 – художник-десинатор (текстильний дизайнер) на Херсонському бавовняному комбінаті.
1972 – член Національної спілки художників України.
1985-1996 – працював у художньо-виробничому комбінаті Херсонської обласної організації спілки художників України.
1999-2005 – старший науковий співробітник у Державному історико-культурному заповіднику «Самчики».