Ще під час навчання у Львівському державному інституті декоративного і прикладного мистецтва (нині Львівська Академія Мистецтв) у надзвичайно потужних викладачів Бориса Буряка та Богдана Галицького пані Надія зрозуміла, що мистецтво мусить не просто вражати естетично, а має нести певні сенси. А непересічним митець може стати тільки тоді, коли буде пам’ятати про минуле, думати про майбутнє та не боятися експериментувати у теперішньому. Тож і працює художниця у цьому нестримному русі вже понад 30 років. Поле для експериментів виявилося практично неосяжним – це високохудожні роботи у сфері художнього текстилю, живопис, створення вітражів, різноманітні види народної творчості. Надія Борецька була ініціаторкою та учасницею понад 30 різноманітних симпозіумів та пленерів, брала участь у більше ніж 60 виставках. Членкиня Національної спілки художників України з 1993 р. та Міжнародної текстильної мережі ETN (Ганновер, Німеччина).

Ювілейна виставка, що була запланована у #ХОХМ ще у жовтні, спочатку мала на меті ознайомити глядачів з творчим надбанням художниці, бо за її словами, саме у цьому віці вона почала відчувати себе абсолютно вільною та особливо готовою до всіляких експериментів та творчих шукань. Та все змінилося вранці 24 лютого. Саме цій даті присвячена одна із центральних робіт виставки – «Українська Мадонна». Загалом, на розсуд глядачів будуть представлені роботи, створені впродовж останнього року, в яких художниця рефлексує на тему війни, історії та генетичної пам’яті нашого народу. Живописні роботи будуть доповнені невагомим батиком, в яких повною мірою проявляється оригінальність творчого мислення Надії Борецької та її сподівання на те, що війна неодмінно має скінчитися, а всі українці будуть жити й творити у «Вільному світі».